Я пішла у внутрішню еміграцію
Забагато тривожних новин
Хтось вірить в реінкарнацію
А я в Україну!
Я відволікаюсь на тіток та жінок оголених
Шепочу як мантру усе промине
А в середині здригаюсь від кожного
Пострілу
Хоч і це лише феєрверк!
Я не хочу думати про те, що буде
Адже так жахливо, повір
Я втікала від поневолення та окупації
Та хіба ж утекти від війни
Восьмий рік, вона жере наших
Побратимів та посестер
Восьмий рік на порозі стоїть та несе лише смерть
Восьмий рік, я не можу ніяк зрозуміти,
Чому ж я вірила в пацифізм?
А тепер, коли мене питають
Куди будеш втікати, як почнеться війна
Я дам відповід: Нікуди це мій дім
Краще подай автомата
Ворогів наших кара чека!
(с).