А що, односерійні фільми кращі? Така ж херня тільки в одній серії. Мені здається, що кожний фільм - це суб'єктивний погляд режисера на життя.

День дивиться, день не дивиться. Точніше забуває, що писав учора))

День дивиться, день не дивиться. Точніше забуває, що писав учора))

Та от стало сумно й захотілося глянути.

На чужій біді свого щастя не побудуєш.

Я теж так подумав, коли ти написала перший комент. З іншого боку, якщо не боротися за своє щастя усіма можливими способами, то й щастя не бачитимеш. Що ж залишається? Дивитися на чуже щастя, заспокоюючи себе думкою, що своє щастя на чужому нещасті не збудуєш? І так все життя? А життя одне і жодної секунди не повернеш.

Що не робиться, то до кращого, ще так говорять. Йти по трупах?

Я думаю, ніколи не зможеш оцінити своє щастя, якщо не будеш боротися за нього та йти по трупах.

-------

Не на "заборі", а на паркані. )) Але ж сценаристи навіщось пишуть сценарії, розраховуючи, що глядачам сподобається.

Не живи старослов'янською. І не путай паркани в темряві з заборами.

Я сам на слові "забор" якось попався. Тому сміливо виправляю. )) Паркан і є той самий "забор" або огорожа. Я помітив цікаве явище. Коли дивишся якийсь фільм вперше, то можеш не помітити та пропустити повз вуха багато речей, котрі неодмінно помітиш під час повторного перегляду та ще через якийсь час пізніше. Скажімо, через кілька років.

Не зациклюйся на словниках! Та скільки ж можна!! Жива мова тобі в поміч! Ти, пля, як на український манер кажеш слово американське "сорі" ? Чи "соррі"? Читай не словники, як догмату, а живу мову.

Розмовляти суржиком теж не діло. Виступати за державну мову, але не бути спроможним чисто нею розмовляти?

Тебе послати, чи післати? Розумник! Ще раз! Живу мову не знаєш! Словники - і нічого живого. Твоя українська - дерев'яна. Гав-гав-гав, як німецька. Де співучість? Де колорит? Де Сосюри склад (слог)?

Всюди заздрять моїй усній мові. Якщо не дотримуватися елементарних правил, то буде нісенітниця подібна до ліфтерської чи апрелінської.

Ще раз почитай Сосюру.

Та я нічого проти не кажу, але ж вірші - це одне, а розмовна мова - інше. Мені подобається звучання мови у Фаріон. Навіть Ніцой не може так звучати.