Та хоть двести. У нас президенты принимают на верность народу... Почему бы и народу не принять точно так же ...

Получается, они тогда просто вме вместе пртняли новую присягу, нового государства а политики да, это гораздо хуже.

Ну да, присяга принимается, дается клятва... на верность. Что, в принципе, равнозначно.

Ти служив у радянській армії?

Так.

Коли, у якому році? Скільки тобі років, якщо не секрет?

Как раз последние годки существования Советского Союза застал.

Його застали навіть ті, що народились у 1991 році, то й що?

Я тебе спитав "Коли, у якому році ти служив у РА? Якого ти року народження?"

Не хочу врать, потому пропустим этот вопрос, ок?

Отже ти не служив у РА, та не складав присягу на вірність СРСР....так?

Але справа у іншому..

Наведу приклад, але не ображайся, це зовсім не особисте..

Наприклад ти жив з дружиною багато років, ви вінчалися у церкві, розписались у РАГСі....але через багато років її не стало... Ти вирішив завести нову сім'ю... Поведеш нову наречену до церкви?

Коля, твои умозаключения мне похрен. И дело не в обидах или твоем недоверии. Ты, бля, порох нюхал только на учениях. И не спрашивай, где и когда служил я. Начинал в Николаевске-на-Амуре. Был отряд в части ВВС - занимался аэростатами. А в Афгане сбивали вертолеты, которые часами висели над горами с радиоретрансляторами. Дальше продолжать?

На полігонах?))))

Ти за мене був у Чечні?...у Придністров'ї?...у Сьерра-Леоне?...ти прикривав кримське небо у 88-му році?...ти формував Широкий Лан у 1993?

Я тобі про Хому, а ти мені про Ярему...одразу видно що хлопчик обурився... Все, розмову закінчено..

В Сьерре-Леоне не было боестолкновений а в югославии единственный "бой" ээто когда семерых ранила мина попав в блиндаж. А первый реальный бой Украинской армии случмося там, где тебя не было, в Ираке в 2004 г.

Вот. Теперь ты "обурывся". Теперь понял, что в таких вопросах деликатней надо быть? Есть границы тем, которые можно свободно здесь обсуждать, а о которых не стоит даже заикаться. Поддерживаю окончание разговора на эту тему.

Я тобі лише поставив питання, та привів приклад, що присяга неіснуючий країні, армії - анулюється, в зв'язку з відсутністю абонента

Не было в тексте присяги слов "пока смерть не разлучит нас"...

Покажи мені де зараз Радянський Союз, радянський народ, радянський уряд?

Ти живеш сьогодні з дружиною, якій освідчився та дав клятву?... Гадаю, що вона тобі не нагадує тих, хто був до неї?

Якщо ти заключив контракт з якоюсь фірмою, а вона потім збанкрутувала - ти будеш й надалі чекати коли вона з'явиться знову?

Напрасно я затронул эту тему... Честь и клятвы в современном мире интерпретируются как кому угодно и выгодно. И не факт, что присяга СССР - свята и обязательна для выполнения. Только потому, что была односторонне навязанной, как и сама служба в армии. Клятва на словах, а сроки за слова - реальные. А страна свои обязательства исправно исполняет в отношении своих защитников? Тебе лучше знать, ты кадровый офицер. Вот и скажи. Присяга должна быть обоюдной или односторонней? Защищать свою страну и ее интересы - это будет моей обязанностью, если она, страна, с таким же усердием будет защищать интересы мои. Я и ты - мы не феодальные самураи и не крепостные - сами решить можем от КОГО защищать свою семью и страну, от врагов внешних или, может, внутренних, в кресле президента сидящих, нужнее. Клятву Президенту скоро введут? Будешь давать?

Справа у тому, що присяга - по суті такий же контракт.... Просто нам її подали так, начебто це клятва перед Богом..

Присягали з давніх давен перси, індуси, араби - Олександру Македонському.... але вони присягали як по контракту..

Особисто ти (чи я) можеш мати своє поняття присяги....я вважаю, що склавши присягу на вірність Україні - я нічого не порушив, я служу своїй батьківщині...а СРСР - вибач, такої країни вже нема

До речі - я не кадровий військовий....можу пояснити чому..

Так. Це історичний факт. Я про те й кажу. Контракт. Але не той, що селянин заключає зі своїми домашніми свинями - я кормлю, поки потрібні. А про кадрового - мабуть був би вже з лампасами. Далеко не за заслуги вони зараз нашиваются...

Кадрові військові були при союзі....вони повинні були відслужити не менш 25 років, щоби отримати пенсію, жилплощу, статус ветерана та інші пільги..

Я вже проходив службу за контрактом - міг підписати на рік, три, п'ять або десять.... Загалом вийшло 22 календарних....але у сумі - 30 пільгових..

Статусу Ветерана ЗСУ не маю, але його цілком замінює УБД та УАТО..

Вот такое тебе не дали.

Все правильно, 240 й отдельный специальный батальон миротворческого назначения, для обслужки аэродромной инфраструктуры

Ти довбойоб?

Йди нахуй, вата

Ты чего оскорбляешь на ровном месте? Я понимаю твоё негодование, кто-то явно тебя застаыляет придумывать одну сказку за другой

Йди нахуй вата

Кто не любит Вику - тот не любит Украину Порохом завоняло и горелым закрылком

Йди нахуй вата

Йди нахуй хвора вата

Приняли новый закон и переименуют.

Який законопроєкт?

Та хоть Защитниц! Наливай!

Что за глупость... При чем здесь распустить и набирать? Речь идет о присяге. Контрактники могут служить за деньги, без всякой присяги - это их работа. Дававшие присягу могут быть от нее освобождены, но новую давать они не могут, не имеют, с точки зрения кодекса чести, права.

В 91 100% личного состава не были контрактниками и давали присягу СССР. Тоесть давать присягу Украине, по твоей логике, не могли. Какое государство в здравом уме будет держать на своей территории армию, которая ему не присягала?

Вопрос риторический. Значит Украина имеет армию клятвопреступников, однажды нарушивших присягу. Ведь СССР официально их от нее не освобождал. Но это все никому не нужная риторика. Просто еще один пример, что все разговоры о чести, клятвах и обещаниях - лишь бла-бла-бла, пока они выгодны государству.

"...и до последнего дыхания быть преданным своему Народу, своей Советской Родине и Советскому Правительству.

Я всегда готов по приказу Советского Правительства выступить на защиту моей Родины - Союза Советских Социалистических Республик..."

Кому преданным быть? Чьи приказы исполнять?

Та ото ж то. Слова...слова... за нарушение которых давали реальные сроки...

По советским законам, которых уж нет.

Как и Союза и его народа, на верность которым присягали. Но появились, так сказать, правопреемники - Россия официально объявила этот свой статус перед всем миром. Т.е. если следовать букве закона, то и присяги тоже... Дальше продолжать логические умозаключения?

Возвращаемся к мему первому ответу. Всю армию отправить в парашу и набирать новую.

Нет, конечно. Просто не разводить народ и солдат на всякие клятвы и обязательства. А организовывать это не на идеологии, а на реальной контрактной основе., где царит правило - я клянусь защищать Ваши интересы, пока вы клятвенно будете защищать мои. Вот и все. Преданность должна быть двусторонней дорогой, а не в одну лузу.

Утро доброе уже! Пока с компьютерами разобрался, гаджетами, ноутбуком - глядь - Светает... Ах, как скоро ночь минула!

А ты чего так рано в выходной? Или покой нам только снится?

Я всегда рано встаю

И не разлучит нас до смерти... - так же звучит у алтаря? Но присяга - это другое. Тут не зрада. Просто дважды присяга не дается.

Просто дважды присяга не дается (с). Хто сказав?)) Чи це черговий стереотип? Присягають на вірність Батьківщині. А якщо ця батьківщина щезла з лиця землі, то як бути? Чи людина поміняла громадянство? От, приміром, виїхав єврей на свої історичну батьківщину, отримав громадянство Ізраїля і пішов служити в армію...

Від присяги чи клятви може звільнити тільки той, кому вона була призначена. Якщо пан вмер, не звільнивши - присяга непорушна. В цому увесь сенс такоі клятви. Це - якщо по кодексу честі історичному. В Радянському Союзі однозначно було сказано - присяга довічна, і її подписували не роздумуючи.

Якщо пан вмер, не звільнивши - присяга непорушна (с). Звідки це взято?) Якщо пан вмер, яким чином ти маєш йому служити?

Не в служінні, а в клятві сенс. Ти, і деякі теж, не хочуть розуміти різницю між клятвою і її виконанням. Клятва - незворушна. Пофіг кому дана була. Дав - виконуй. Ні - сам себе за це поважай.

Так клянуться служити вірою і правдою. А якщо служити уже нема кому?)

То нікому. Невже так тяжко розуміти - клятва дається лише раз і назавжди. Якщо окремо не оговорено, на зразок:"доки смерть не розлучить нас" чи щось навподобі.

Присяга - урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі (с).

А якщо зобов'язань і справи уже нема? Якщо вони канули в Лету разом з людиною чи країною? Обіцянка може бути вічною і непорушною лише вічній субстанції - Богу.

Людо, це лише моє відношення до клятви! Не треба його сприймати, як належне. Хай, хто хоче, клянеться сотні раз наліво і направо. Хіба збентежать тебе такі клятви? Ти щиро станеш вірити в таку вірність?

Якщо хтось мені у чомусь клявся, то після моєї смерті він мені уже нічого не винен)) Він цілком може присягати іншій людині. Чому ні? Правда, є жіночки (та й чоловіки), які кажуть своїм половинкам: "Пообіцяй, що після моєї смерті більше не одружишся!" Дивні люди!)

І ми не говоримо про тих, хто клянеться направо й наліво. Йдеться про конкретну присягу. Людина обіцяла служити СРСР, але СРСР щез з лиця землі. Тому ця людина цілком може дати іншу клятву - служити своїй землі, частині колишнього союзу. Чому ні?

Однак мене реально втомила ця тема, тому давай залишимося кожен при своїй думці) Одне слово, зі святом!))

Дав - виконуй (с). Приміром, дав клятву захищати пана, а пана вже нема... то що виконувати?))

Нічого. Але давати знову таку ж клятву іншому - стати клятвопреступником до першого, якщо від попередньої не звільнено було.

Назавжди мають на увазі до смерті того, кому цю клятву чи присягу дають. Якщо людина служила одному пану (ну раз ти вже вибрав такий приклад з паном), а цей пан раптом помер, то що його вірному та ще молодому слузі робити? Невже до кінця днів битися головою на його могилі? ))

То його вже справа. Але по честі, він іншому присягнути щиро не має усвідомленого права. Тому не треба клястись направо і ліворуч - я про цінність слова, якого зараз в грош не ставлять.