Закрий вже свою перекошену пащеку, одоробло

Додик-выгляни в окошко

Загляни мені в сраку, дурко ))

Странно-ты писало шо у тя малэнька дирочка,а в сраку аж заглянуть можно?

додик пидар-че ты так палишся?

Ти вже визначився, чи до сих пір ховаєшся у ліфті? Чому ти таке полохливе?

Ми теж далеко від війни. Але ті, хто там був постійно поруч. Важко слухати розповіді.

Был в застольях с воевавшими.Слушают их,чавкают,охают-ахают,по плечу хлопают.И видно-нихрена этих слушателей не пробирает.

Все-пистец...теперь и ты кондратий....

Це точно - "моя хата з краю"

Особливо напружують особи, які знають "більше за всіх", не злізаючи з дивана, або не виходячи з ліфта.

Мабуть неприємне враження від такого життя (постійно в тривозі)?

Первое время было стрёмно,когда техника дни и ночи шла...,сейчас,если абстрагироваться, то о войне напоминают только пролетающие борты

Вулицями нашого міста постійно йдуть колони техніки. Наскільки знаю - з різних частин. А нещодавно ще й військовий аеродром почав функціювати. Іноді над самою головою літають

У нас вертолёты над крышами пятиэтажок...я так понимаю,что в основном, когда ребят побьют - санборты

А тут над дев'ятиповерхівками Сушки. Коли підлітають - не чути. А вже потім такий рев, що аж присідаєш