А, действительно, завтрашний день ВЫ как-то отмечаете? Я да. Мне...

А, действительно, завтрашний день ВЫ как-то отмечаете?
Я - да. Мне есть кого помянуть

Раніше:Чуб навеял... А что... Гапочка навеяла... С... С чем бы ВЫ употреби... Хоть убейте, не пони...

Відповіді (17)

SvitLana2019-05-09 09:16змінено

У невестки день рождения. А помянть, к сожалению, тоже есть кого. Мог бы жить и жить....

ВідповістиПодобається+1Не подобається
driоn2019-05-09 04:54

День Победы - всеобщий праздник. Повторю, всеобщий. Повторю, праздник. Поэтому и есть дни памяти и поминальные дни, чтоб не смешивать в одной бочке и горечь утраты, и радость окончания ужасов. Нелепо будут выглядеть танцующие и радующиеся с балалайкой и гармошкой на фоне рыдающих от горя и оплакивающих своих близких, не вернувшихся с войны...

ВідповістиПодобається+13Не подобається
Malotru2019-05-08 22:38

Один мой дед погиб ,получив смертельные ранения на курской дуге в знаменитом танковом сражении..Второй прошёл всю войну и вернулся уже аж в 48 году из Харбина.
Я не стесняюсь своих дедов и не пытаюсь подделаться под новые повороты националистов во власти.Мои деды воевали с фашизмом,как и деды УПА.И мои деды состояли в более сильном оружии против Вермахта,чем представляла собой УПА (РККА имела много больших побед и масштаба .Она имела бОльшее влияние на исход войны 0.УКРАИНЦЫ были в числе нации -победительницы фашизма и мы имеем право гордиться своими дедами-освободителями от фашизма.даже если те и бились с фашизмом в РККА.

ВідповістиПодобається+4Не подобається
- Рада Данко2019-05-09 22:56Malotru
  
  Ты прав
  
  Відповісти
- Рада Данко2019-05-09 22:56Malotru
  
  Ты прав
  
  Відповісти
аннуся2019-05-08 21:46

Позвоню маме... поздравлю... мне тоже есть кого помянуть...

ВідповістиПодобається+3Не подобається
Тера2019-05-08 21:43

Я ходжу до діда на могилу з квітами. Його війна закінчилася в Потсдамі і про війну він розповідав далеко не героїчні і патетичні речі.
Якщо 9 травня мене в місті немає, то йду до нього 8-го. От поїздка моя зараз відмінилася, тому завтра піду до діда. Поговоримо.

ВідповістиПодобається+5Не подобається
андріївна2019-05-08 20:25

Всегда хожу на Мемориал. Там у нас митинг и служапоминальная. Потом для ветеранов праздничный обед. Меня приглашают. Отчего же не пойти?

ВідповістиПодобається+3Не подобається
nishtyacok2019-05-08 19:55

Да, невесту. Поминать так что бы, нет, просто помню, что 9 мая поздно вечером случилось.

ВідповістиПодобається+2Не подобається
- Natali 192019-05-08 19:59nishtyacok
  
  Відповісти
- nishtyacok2019-05-08 20:05Natali 19
  
  А я тебе говорил, ну вот, это оно, это завтра у меня.
  
  Відповісти
- Natali 192019-05-08 20:05змінено nishtyacok
  
  О боже я не зрозуміла... що її не стало... вибач...давно?
  
  Відповісти
- nishtyacok2019-05-08 20:11Natali 19
  
  Да давно, второй десяток.
  
  Відповісти
- Natali 192019-05-08 20:27nishtyacok
  
  Зрозуміла
  
  Відповісти
- nishtyacok2019-05-08 20:49Natali 19
  
  Не чувствствую почти ничего, дата напоминает.
  
  Відповісти
- Natali 192019-05-08 20:55nishtyacok
  
  Ну час все таки не малий... але вме одно "оскома" залишається...
  
  Відповісти
- nishtyacok2019-05-08 21:18Natali 19
  
  Сильные потрясения и на железе след оставят.
  
  Відповісти
- Natali 192019-05-08 21:38nishtyacok
  
  Ну звичайно ... у кожного свої потрясіння...
  
  Відповісти
- Рада Данко2019-05-08 19:57nishtyacok
  
  Не поняла ничего
  
  Відповісти
- nishtyacok2019-05-08 19:59Рада Данко
  
  ДТП несчастный случай на 9 мая случился.
  
  Відповісти
- Рада Данко2019-05-08 20:00nishtyacok
  
  Ясно
  
  Відповісти
rigolote2019-05-08 19:49змінено

Ні. Просто згадаю діда і все. Він не любив цих понтів. Війну почав у 39-му у складі польської армії, потрапив у полон, коли західних українців відпустили після відомого всім договору, пішки пиляв з-під Кракова додому. У 43-му його забрали в УПА, там він дуже швидко умудрився потрапити в лапи радянських партизанів, утік, хоч отримав чотири кулі. У 44-му призвали в радянську армію, був артилеристом, пізніше ординарцем у майора, бо отримав ще одну кулю, дійшов до Берліна, мав бойові нагороди... Отака складна історія.

ВідповістиПодобається+4Не подобається
- Рада Данко2019-05-08 19:53rigolote
  
  В нас померлі діти, згинувші у полоні, розстріляні в окупації
  це окрім двох дідів-вояків, з котрих один не повернувся
  
  Відповісти
- rigolote2019-05-08 19:58Рада Данко
  
  Розумію... у кожного своя історія і своя трагедія. Мій другий дід в дитинстві травмував око і майже не бачив на нього. В армію його не взяли, але відправили на "трудфронт" - у Магнітогорськ на військовий завод. Там стався якийсь вибух, і його контузило. На травмоване око він перестав бачити зовсім, і оглух на одне вухо. Є й більш печальні історії про непрямих родичів.
  
  Відповісти
QM2019-05-08 19:45видалено

Видалено.
Трындычиха ))2019-05-08 19:43

Прадед-один погиб..Второй -пришел весь раненый и недолго прожил..Помянем ..

ВідповістиПодобається+3Не подобається
Taricas Adakauskas2019-05-08 19:32

Есть и стой и другой стороны...

ВідповістиПодобається+2Не подобається
- Taricas Adakauskas2019-05-09 15:32Taricas Adakauskas
  
  Відповісти
Доктор Злой2019-05-08 19:23

Отмечаю. Мне тоже есть кого.

ВідповістиПодобається+1Не подобається
Леопольдович2019-05-08 19:22

Конечно. обязательно будет стол .

ВідповістиПодобається+1Не подобається
- Рада Данко2019-05-08 19:24Леопольдович
  
  Сколько себя помню, ходим на военное кладбище и на безымянные могилы цветы кладем
  
  Відповісти