Значить, сім*я велика ) Це добре )

Двоюрідних сестер і братів у мене зовсім нема... зате троюрідних дуже-дуже багато...

Ого, яка родина )) Зі всіма спілкуєшся?

Уже нет... когда старшие поуходили... уже не собираемся как раньше... а до этого семейное празднование чего нибудь было эпичное... человек 150 собиралось...

Так, коли йдуть старші, хтось з молодших має взяти на себе відповідальність за збір сім*ї, бо тоді втрачаються зв*язки.

Ну, це не зовсім бабуся)

і ця історія мені близька: одна з моїх тьоть народила сина в 43 )

Будуть)))

Ну, 12 - це не 2 ))

Ага...и только я один,из всех её племянников и племянниц называю её тётя! )))) С этим связана забавная история: Когда работал на шахте,брал экскурсионную путёвку в Ленинград и брал её с собой. В дороге постоянно обращался к ней : "Тётя".Под конец поездки один не вытерпел и спросил,действительно она моя тётка?Все считали,что мы любовники...)))))

вірю. Бо мої тітки теж як мої ровесниці. Ще й голоси в нас схожі, манера говорити, інтонації. Просто вони дуже схожі на свого батька, а я - теж, тільки відповідно вже на діда )) І коли в сім*ю входить нова людина, ми починаємо їй пояснювати наші зв*язки - всі в шоці, як таке можливо, такі тісні і теплі стосунки між дітьми і племінниками, батьки яких так і не порозумілися до смерті

Это здорово,когда дети не тянут то плохое,что случилось раньше...

Велика заслуга бабусі, це вона так сказала своїм дітям: "Ви, діти, ні в чому не винні, це теж ваші сестри, треба родичатися". Так і повелося - всі в купці. І тітки мої це знають, дуже вони бабусі за це вдячні

Есть за что

Всі різного ) А шо?

... на фото у питанні!..

якби обирати, взяла б зелену

... ти про горнятко чи про дівча?.. )

Та ну тебе )

А ти точно всіх знаєш? )

Ну тех что знаю )

У мене є багато родичів по батьковій лінії, про яких я нічого не знаю, і вже ні в кого спитати

Як у них складалися стосунки?

Ну,пока Союз был,поддерживали отношения.Потом как-то они стали затухать,а потом дядьку посадили за убийство жены и всё-мать общается только с тёткой (ей 96 лет ) и двоюродной сестрой 74 года.Те живут в Оренбуржье.Тётка ещё в Украине родилась и была маленькой.когда в 30-е их выслали в Оренбуржье из Украины

Трагічна історія...

А если ещё добавить,что мамин брат родился в один день с гибелью на фронте их отца (моего деда)...

Тяжко це все

Ти з ним як - як з братом? Чи не склалося?

У нас семейная привычка - со всеми складываться, с бывшими, настоящими и т.д.)) Общаемся, конечно. У отца много интересных друзей и жена любит готовить))

Я люблю такі сім*ї...Мабуть, тому, що і у нас так сталося. Дідусь з бабусею мали 3 дітей, коли розлучилися і дідусь одружився знову. Від другого шлюбу народилися дівчата - на 2,5 і 5 років старші за мене. Виходить, це мамині сестри по батькові) Бабуся після розлучення з дідусем більше не бачилася - не змогла вибачити. А от з дівчатами мама дуже гарно спілкувалася з їхнього дитинства і до сьогодні. І причиною стала саме бабуся, вона сказала, шо діти ні в чому не винні і дуже любила цих дівчаток. І вони її, до речі, також. Приїздили до нас в гості і дуже любили з нашою бабусею говорити, дарували їй подарунки. Ну і вже ми, мамині діти, теж дуже гарно спілкуємося зі своїми тьотями і їх сім*ями. Хоча і називаємо їх по іменам і на ти)

Класс! Люблю такие истоии

Ну, історія не зовсім райдужна, розрив сім*ї - це завжди трагедія, навіть якщо кажуть., що ні

Мабуть, в твоїй сім*ї не було повторних шлюбів і ніхто не мав багато дітей

Да. ничего этого не было

У нас шо хоч було, сценарист Санта-Барбари плакав би))

це прикольно - мати таку тітку )

Не знаю, але зараз тобі напишуть.

Я і сама знаю