Мы о разных понятиях. ты можешь хорошо выполнять свою работу, как хороший солдат, но при этом быть неприятной в общении.

Ты даже представить себе не можешь сколько бабушек и дедушек я сделала счастливыми. Добрым словом и тонометром

Ты прав.

Я не знаю насчет счастья Людочка, но я учусь у тебя терпимости и вежливым диалогам. пока безуспешно увы)))

Дякую, Тань. Мені приємно це чути. Однак думаю, що тобі значно частіше доводиться бути толерантною і ввічливою у реальному спілкуванні, на роботі, причому у ситуаціях, коли насправді хочеться (іноді цілком заслужено) послати під три чорти. У вірті бути ввічливим простіше - можна хвильку перечекати, можна обійти стороною... у реалі цього не зробиш))

Ой тут ты права. но иногда толерантность исчерпывается -могу по матери послать

Нерви у всіх не залізні)

Слышала бы ты как с нами иногда разговаривают...

Пацієнти? чи начальство теж?

Пациенты. супрун же чешет что врачи услуги оказывают..грамотные все

Мабуть, причина ще й у дедалі більшій маргіналізації населення. Сьогодні чула, як одна мамочка в магазині розмовляла зі своєю дитиною років 5-6-ти. Уявляю, як вона може говорити з іншими людьми у ситуації, коли щось не по її...

И ты знаешь - чем быдлотнее люди тем больше они уверены что им кто то что то должен

На жаль...

Видалено.

Только красный, тормоз ,что ли?