
schaman2010-09-15 18:59
У всякого своє лихо і в мене не тихо
Хоть не своє позичене а все таки лихо
Нащо бачся те згадувать що давно минуло
Будить бозна колишнє
Добре що заснуло
Хоч і яр той
Вже до його і стежки малої не осталось
А згадаєш
то була дорога із монастиря Мотриного
До яру страшного
У яру колись гайдамаки табором стояли лагодили самопали
Ратища стругали
У яр тойді сходились мов із хреста зняті
батько з сином брат із братом
Новенькі