ДУМА ПРО СТЕПАНА БАНДЕРУ
Нехай ворогiв забирає холера
Я вам розповiм за Степана Бандеру.
З портрети очима нам вказує шлях
Козацького роду вогнений юнак.
Степан народився в побожнiй родинi.
З дитинства завзято служив Українi.
Всiм серцем юнак Батькiвщину любив.
Вiдважно чиновникiв польських губив.
Та жалю не знали пiдсудчики-кати
І швидко сховали Бандеру за ґрати.
Та доля ж карає всi вчиноньки злi:
Напали на ляхiв нiмча й москалi.
Вiдважно Бандера втiка iз в'язницi -
А тут вже й до Львова заходили нiмцi.
ОУН суперечки свої залишив -
Державу соборну вiн проголосив.
Та й Гiтлеру хутко вiдправив привiти,
Щоб лютого ката отим обдурити.
Та фюрер був хитрий i все зрозумiв.
В концтабiр Бандеру нацист заточив.
Та й звiдти шифровки писав вiн на волю:
"Борiться смiливо за Нацiї долю!"
У лiсi бiйцi тi шифровки читали:
Інструкцiї вельми в бою помагали.
Отак вiн з полону УПА керував.
Тим часом зi сходу москаль наступав.
Бандера ся мав закордоном сховати,
Щоб опором нашим вiдтiль керувати.
З театру Степан повертався вночi.
Аж тута на нього москаль наскочив:
Сташинський Богдан налетiв з-поза кута
І брижнув в Степана страшену отруту...
Та пам'ять народна не гине в вiках:
З посмертi Бандера нам вказує шлях.
Новенькі