А ти не поспішай. Поспілкуйся з нею. Зроби вигляд, що тебе вона цікавить з точки зору спілкування та обміну фотками. Звісна річ, своє справжнє фото їй не надсилай. Можливо, вона хоче виставити тебе на бабло або просто подинамити якийсь час, а потім викачати з тебе гроші. В жодному разі не кажи, що в тебе є гроші. Навпаки кажи, що живеш сутужно через війну й роботу. А там час покаже…
Я заочним знайомствам мало вірю, але був у мене випадок в студентські роки. Тоді ще в газеті можна було почитати оголошення про знайомство з номером телефону або навіть адресою, куди можна написати. Коротше, домовився я за таким оголошенням з однією панночкою про зустріч на виході з метро «Політехнічний інститут». Стою, чекаю. Потихеньку рухаюсь до підземного переходу на випадок, якщо прийде Баба Яга. Дивлюсь виходить одна приблизного віку й дуже страхітлива. Думаю, якщо це вона, то не зізнаюсь хто я, але вона, не зупиняючись, пройшла мимо. Дивлюсь на годинник: вже 10 хвилин, як мала би прийти. Раптом чую ззаду: «Ти Зорян?». Повертаюсь, а там красуня з голлівудського фільму, тобто реально красива дівуля. Ну, обмінялися ми першими вітальними фразами і пішли в політехнічний парк. Там ще білочок багато було і вони не боялись підходити до людей. Виявилось, що дівчина - студентка медичного універу їм. Богомольця. Навіть запропонувала зробити мені довідку для військкомату, щоб мене до війська не загребли, але я сказав, що вже відслужив. Питаю: «Навіщо ти таким способом знайомишся, маючи такі чудові зовнішні дані?». Вона: «Та всі так говорять, а я просто знайомлюсь для спілкування». Оце «всі так говорять» і визначило необхідність, а точніше, відсутність необхідності нашого подальшого знайомства. Ще було пару дзвінків від неї і на цьому все.

















Новенькі