Відповіді Інквізитор

Якщо почнуть знущатися з кацапських полонених, то до Європи нам дорогу перекриють дуже швидко. І ніякі відмазки про те, що знущаються з наших полонених не допоможуть.

У 50 років ти його вже нічим не здивуєш. Незрозуміло, щоправда, чому колишній чоловік має приїжджати до тебе на свій ДН? Він що, неспроможний знайти собі молоденьку медсестричку? Мені мабуть ніколи не спаде на думку їхати/йти до колишньої подруги на святкування свого ювілею, коли мені стукне 50, хоча хз?

Мені, звісно, приємно, що я тепер став Томом Крузом, хоча цю схожість відмітив не я, а дві різні дівчини і в різний час. Сам я невпевнений, що він на мене так вже схожий, хоча в кожного свій погляд. Тільки до чого тут картопля? Ніяк не збагну. А леді Л. зовсім не гумова, а цілком жива й реальна. Чому б їй гумовою ставати? А от якби тобі не вистачало моїх «казок», то ти б на мене не скаржилась адмінові.

Не стриг, а вичісував шубку кота, коли він ще живий був.

Кожна людина живе передусім для себе і любить передусім себе. Якщо ж вона навчилася любити себе, то є шанс, що вона зможе любити інших. Що стосується кохання між чоловіком та жінкою, то це завуальований егоїзм.

Коли почав читати «питання до прекрасної половини…», то одразу чомусь подумав, що це до чоловіків. )))

Можливо. Я майже впевнений, що такі знайдуться. )) Тут мені спала на думку історія, котру колись розповів знайомий, котрий служив у ВВ (внутрішні війська). А служити він потрапив не куди попало, а в охорону жіночої колонії. Там сиділи дівчата та жінки, котрі скоїли самі різні злочини. Але головною проблемою була відсутність чоловіків, оскільки будь-який контакт із зовнішнім світом був заборонений. Так от дівчата компенсували відсутність чоловічої уваги за допомогою… ковбас, які їм періодично видавались по кілька штук на загін. Дівчата їх використовували для імітації… ну, ти розумієш, а потім ділили між собою, чистили та їли. Якщо котрась із них в чомусь завинила впродовж дня , то ковбасу спочатку ретельно різали на шматочки, а потім віддавали черговій по загону, щоб вона роздала всім. Якщо ж ніхто впродовж дня ні в чому не завинив, то в них був шанс отримати не шматочки, а цілу ковбасу. Тоді в них було типу свято. Не знаю чи все це правда, але хз?

Є в них і секретний телефон, і потаємна кишеня, і секретний рахунок в банку, і явки, і ставки, в багато чого іншого, але нах усе це не розумію. Все таємне рано чи пізно стане явним. А якщо вже так захотів чужу піхву, то чи не логічніше буде розлучитися зі своєю жінкою та приліпитися до нової? Знаю одне, що одружені чоловіки ніколи не одружуються з коханками, оскільки їх вони лише юзають.

Під час війни потрібно дуже уважно стежити за витратою кожної копійки та правильно розставляти пріоритети. А щодо серіалів, то зараз знімати їх точно не на часі.

Не пригадую таких подій у своїй біографії. Я ж не москаль. ))

Злазь зі стручка. (с)

Якщо перед цією людиною в мене є певні зобов*язання (шлюб, діти…), то покинути її не зможу, допоки вона не звільнить мене від цих зобов*язань або не зміняться обставини настільки, що будь-які зобов*язання по відношенню до неї не втратять сенс.

Можна з*їсти те, що та миска накривала. Коли батьки прийдуть на обід, то попросити в них трохи кишенькових грошей, за які в магазині можна купити таку саму або схожу миску. Може й не помітять.

Це піраміда, а кількість блакитних крапочок - це кількість літер в іменах Бога. Четвертий зверху або другий знизу вказує на досить поширене ім*я ЙГВГ, тобто Єгова. Якщо хочеш я можу глянути інші імена.

Не вживаю, але читав, що це насіння сприяє пострункішати, спалюючи зайвий жир з організму. Якось у маркеті я побачив ці сухі ягоди поряд з іншими сухофруктами. Поряд стояла досить приваблива юна продавчиня-практикантка на ім*я Аліна. Вирішив «наїхати» на неї. Питаю чи правда, що ягоди чіа допомагають дівчатам схуднути. Вона сором*язливо посміхнулась і сказала, що не знає і що їй стрункішати нема необхідності. Тут настала черга казати їй компліменти. Кажу, що її статура зразкова. Тоді вона запропонувала купити зеленого чаю. Я спитав чи є чай, котрий дозволяється збирати лише цнотливим дівчатам. Тут настала пауза, і вона сказала, що це мабуть цей і вона вказала на малоприглядну коробочку. Я повертів її в руках і спитав чи вона могла б збирати такий чай. Вона почервоніла, але сказала, що мабуть ні… Коротше, я взяв її номер телефона, але потім його видалив. Розумієш чому.