Відповіді Інквізитор

Нічого так.

Якби ти часто міняла хлопців, тобто була відмінною блядюшкою, то це людьми сприймалося б нормально. Але дівчині міняти жінок - це якось противно природі здорових людей.

Якщо вона мусульманка, то її брати за такі лезбіянські дуркування вас обох порізати можуть. Вони неприродні речі не люблять.

Круглі більше личать людям з круглим обличчям. Така моя суб’єктивна думка.

У мене одностатеві побачення в т.д. викликають блювоту.

Тобто цілувати клітор? Так можеш на першому побаченні. І не забудь анус їй відполірувати язиком. Тоді, вважай, вона твоя.

Закоханість- це свого роду хвороба. Людина стає неадекватною. Тому утримуюсь від емоційних прив’язок. Цікаво, а серед лезб бувають бляді, шмари та подібні?

Один раз колись. Він зняв у мене три блоки, як він пояснив. Ще трохи поакупунктурив голками. Нічого так. Все відновилося.

Може не треба підсвідомо рекламувати тут неприродні почуття? Ти цим ображаєш здорових людей.

У наш час, щоб не з’їхати з глузду потрібно вчасно посміятися з себе. Багато хто про це забувають і тому так багато божевільних.

Мені це дивно. Ти ж наче активна лезба, тобто напівчоловік. Хіба тобі можуть бути цікаві різні прикраси? Чоловіки цим не цікавляться.

Тобто жінка? Ти її стерилізувала?

Якщо шкодувати про свій колишній вибір, то слід привселюдно назвати себе дурнем. А таких зовсім небагато. Згадай москаля-ліфтера, котрий голосував за Зелемойського. Він до останнього кричав, що не шкодує про свій вибір, хоча всі навколо йому вказували на очевидні проколи в політиці клоуна. А чому? Тому, що не не кожен готовий назвати себе дурнем привселюдно. Щодо мене, то я шкодую про те, що в жодному випадку не був обраний «мій» кандидат. За винятком Юща, коли він вийшов в останній тур з Януковичем. Але це вже вибір без вибора. Не знаю ким треба бути, щоб голосувати за зека, якого просував кремль.

Бути самим собою - це є насильство над собою, тобто мазохізм свого роду (моя думка). Дійсно, з плином часу людина змінюється незалежно від власного бажання. Ми міняємося зовнішньо, бо наші тіла надто вразливі до змін часу. Також міняємося і внутрішньо: позбавляємося якихось звичок та набуваємо нових. Також змінюється наш характер залежно від змін навколишнього середовища та різних зовнішніх причин. Як в цьому безперервному потоці змін вгадати момент, в якому людина є сама собою? Ніяк. Сумніваюсь, що навіть на самоті я можу бути самим собою. Виходить, що все життя ми справно або несправно граємо різні ролі. А слова В. Шекспіра про те, що весь світ - це театр, а люди в ньому актори досі залишаються актуальними.

Це тобі ВЕЛИКА подяка!