ЛЮБОВ І ЗАКОХАНІСТЬ
- Ах Любове! Я так мрію бути такою, як ти! - захоплено повторювала Закоханість. Ти набагато сильніша від мене.
- А ти знаєш, у чому моя сила? - спитала Любов, замислено хитаючи головою.
- Ти важливіша для людей.
- Ні, люба, зовсім не тому, - зітхнула Любов і погладила Закоханість по голові. - Я вмію прощати.
- А невірність пробачити можеш?
- Так, можу, тому що часто невірність походить від незнання, а не від злого наміру.
- Ти можеш пробачити зраду?
- Так, і зраду також, тому що зрадивши і повернувшись, людина одержала змогу порівняти, і вибрала те, що краще.
- Ти можеш пробачити брехню?
- Брехня, це часто найменше зло, дурненька, вона переважно буває з відчаю, усвідомлення власної провини або через небажання завдати болю.
- А що ти ще можеш простити?
- Можу простити злість, бо вона короткочасна. Можу провадити неґречність, оскільки вона часто буває супутницею жалю, а йому часто годі дати раду.
- А ще?
- Ще можу пробачити образу - старшу сестру жалю, бо вони часто пов’язані. Я можу простити розчарування, адже після нього часто приходить страждання, а страждання очищає.
- Ах, Любове! Ти дійсно предивна! Ти можеш пробачити все-все, а я після першого ж випробування гасну, як сірник! Я так заздрю тобі!
- О ні! Існує на світі те, чого не може простити навіть Любов. Це - байдужість. Вона вбиває почуття, гризе душу і веде до руйнування. Вона завдає такого болю, що навіть велике диво не може вигоїти його. Запам’ятай: байдужість - найстрашніший ворог почуттів. От від неї ліку немає...
Новенькі