Відповіді Rigolote

Почитала, що у Тячеві. Я там трішки колись жила, у глибокій юності. Але ось цей міст добре пам'ятаю.

Тут останнім часом розповідають казки лише про ухилянство, ухилянтів і ухилянток)) Будь-яка тема зводиться саме до цього (як в анекдоті про студента, який складав езамен із зоології, і знав лише про бліх )

Тонке пальто на слімтексі і "пуховик" на синтепоні.

Мільйон, яко художник один)

Кілька місяців тому слухала записане пророцтво однієї з протестантських церков. Основна думка, що закінчення війни уже не за горами. Там якось усе завуальовано сказано про території, які не вдасться зберегти, і про нову зброю. Звісно, там усе у світлі релігійному, про Божу поміч передусім. Можна, звісно, скептично ставитися, але дуже хочеться вірити в це...

Вітаю усіх причетних і тебе також!

Ні. Можливо, гіллячку у вазочку поставлю.

Наші варіанти нікому нецікаві. Вирішуємо все одно не ми.

Можу віддати тим, хто за Вову голосував))

Ніколи.

Нема внутрішнього гальма чи морального стрижня (як завгодно можна це назвати), натомість з'являється почуття безкарності за несправедливі вчинки.

Вся історія людства - це суцільні війни, тому і людожерство поширене було, є і, на жаль, ще довго буде таким.

Додам. Зрадники, які служили ворогові чи які виконували злочинні накази свого ж уряду, були завжди і в усіх народів, так само, як були і ті, що чинили спротив. А більшість - інертна маса, яка мовчить або осуджує на кухні. Оці пости на укрхомі - та сама "кухня".

Ношу спідниці і плаття частіше за штани. А от підборів уже не хочу. Я і в молоді роки таке взуття нечасто взувала.

Навіть за межі області не виїжджала.

А ні, збрехала, була в столиці.

У ліжку, бо зранку на роботу...