rigolote2015-11-29 12:45
Рідко дивлюся... і добре, що цей раз не дивилася...
-
Знаю такого хлопа. Був закоханий у свою однокласницю (а мою однокурсницю), дружили ще в школі. Проте вона ж вийшла заміж у 18 років за військового, старшого за неї на 10 років, народила сина. Але через кілька років з чоловіком розлучилася, повернулася з Росії додому, до мами. Однокласник тільки про це дізнався, одразу став знову за нею приударяти. КОротше, вони поженилися, і її сина маленького він всиновив. Колишній чоловік дав дозвіл, злякавшись великих аліментів. Народилася спільна дитина. І живуть вони у мирі-злагоді до цих пір. Син уже дорослий, закінчив універ... мешкає в іншому місті... але НІХТО, жодна людина до цих пір так йому й не сказала, що батько у нього не рідний, хоча в дворі всі цю історію знають... не знайшлося "доброзичливців", хоч як це дивно.
-
rigolote2015-11-25 21:07
Не так щоб дуже... але інколи буває... правда, образ не ношу... а часто і виду не подаю, що образилася)
-
rigolote2015-11-24 01:20
Скільки себе пам'ятаю - у нас в Україні "крили" владу, навіть при Союзі зі світлим майбутнім, тільки тоді тихцем і на кухні... Чого б татарам тепер не покрити, коли їм стало темно дихати?)
Новенькі