Відповіді Впоискахлета

  • Хотела на НГ печенье надо галетное.

    Но планы поменялись.

    • Впоискахлета2022-01-09 21:33

      жиры .Или крем белковый с заварным?

      • Впоискахлета2022-01-09 16:19

        Да просто плюсовая вполне б устроила........

        • Впоискахлета2022-01-07 17:23

          • Впоискахлета2022-01-07 15:10

            • Впоискахлета2022-01-07 13:14

              Ноут. И только.

              • Впоискахлета2022-01-07 13:01

                Може то молода капуста ? ....я молодую по 20 покупала.... месяц назад

                • Впоискахлета2022-01-06 14:10

                  Контенгент не тот

                  • Впоискахлета2021-12-31 13:51

                    Говорят что на востоке - люди особенно жестоки. Может и правда так...

                    • Впоискахлета2021-12-30 18:17

                      Новорічна "депресія"

                      30.12.21,

                      СвятА взагалі не люблю, а Новий Новий Новий Рік - тим більше.

                      У дитинстві, звісно, дико перся від всіх ялинок, мандаринок і загалом атмосфери, а коли виріс і став старішати, різко розлюбив це свято.

                      Зазвичай у переддень 31 грудня і на саме свято настрій не дуже, причому так не дуже, що я думаю накласти на себе руки, аби якось заглушити надзвичайно неприємні відчуття.

                      Канєшн, це ненормально і треба розібратись. Чим я і вирішив зайнятись. Погуглив. Виявляється, я не один такий і це, якщо не типове, то поширене явище, яка має свої причини.

                      Новорічна "депресія" (чи, радше, просто емоційна яма) виникає через:

                      1. Нереалізованість сподівань. Новий Рік - це межа. Кінець року, кінець певного відрізку часу. Період, коли підбиваються підсумки. Не у всіх виходить те, що було заплановано. Різні причини, як особисті, так і зовнішні. Часто сподівання завищені. Найгірше, коли з року в рік плануєш певні дії, а вони стабільно не реалізуються. Вихід є - забити, не сподіватись ні на що, бо той самий Новий Рік показує, що змінити нічого не можна.

                      2. Травматичний досвід "святкування". Старий рік проводжають не лише салатами, а і бійками та алкогольними отруєннями. І справді, у мене таке є.

                      Я не вживаю алкоголь взагалі, а от батько на 31 грудня стабільно причащається до пляшки, причому не один день, і зазвичай все завершується тим, що він валяється на підлозі.

                      Колись була в нього мода після перших чарок мене "строїти": він сам за святковим столом розпалював конфлікт і починав докапуватись, щоби подомінувати наді мною. Щоби не розпалювати сутичку, я тікав у свою кімнату.

                      Тому зазвичай моє святкування тривало до 12:30.

                      Найгірше матері - вона дуже гостро це сприймає, тому Новий Рік проводить в сльозах і дуже втомлена, бо весь день готувала. Я пропонував не заводитись з тоннами їжі, а обійтись одним салатом, але вона відмовилась, на жаль.

                      Але алкогольні вливання - це, в нашому випадку, головна проблема. Торік, знову-таки, батя, у святковому настрої, розбив головою скло буфету, дивно, як себе не поранив. Буфет, дякувати Діду Морозу, я влітку розібрав і викинув на смітник, тепер про той епізод нагадують лише "теплі" згадки.

                      Я не хочу згадувати, але згадую, тому цьогоріч вирішив завалитись 31 числа спати, щоби не брати участі в цьому маразмі.

                      П.с.: батя, насправді, нормальний, але пити йому не можна.

                      3. Природні процеси в організмі. Може, у 20 все ок, але коли тобі 30+ помічаєш, що ти поволі вмираєш. І кінець року - черговий водорозділ, який ще більше наближає тебе до кончіни (слово смішне, але правдиве). На фоні блискучої мішури і салютів це виглядає абсурдно. Гірше не може і бути. Хоча може - це День народження.

                      Пишу зараз цей текст (я сьогодні в поганому настрої, поряд сидить колега, яка, традиційно, взагалі не звертає на це уваги) і розумію, що вийшло суцільне ниття. Але най буде. Пишіть в коментах що хочете. Ради такого свята, хай і гівняного, модерувати нічого не буду.

                      • Впоискахлета2021-12-29 21:43

                        Тут нет 18 - летних девочек .А взрослые тёти часто больше М зарабатывают. Даже я докатилась до такой жизни.

                        • Впоискахлета2021-12-28 14:58

                          Раньше думала - очки виноваты - ан нет )

                          • Впоискахлета2021-12-28 14:53

                            Разве можно придавать значение тем словам , которые здесь пишут дяди? да и тёти подчас .Я думаю это нервное .Или нервно - психическое. Но и войнушки дядьский здешние - это смех и грех. Стыд и позор )Полная несостоятельность )

                            • Впоискахлета2021-12-27 15:40

                              Я не маньяк одного фильма....люблю такие -

                              • Впоискахлета2021-12-27 10:27

                                Жизнь — есть страдание. Шопенгауэр утверждает, что важно понять эту истину с самого начала: мы рождены для страдания, жизнь так устроена, что мы обязаны страдать, и мы страдаем. Это естественно. Противоестественно ожидать, что в жизни мы обретем счастье и сбудутся все мечты.(С )

                                Поставити питання
                                Реклама

                                Опитування

                                Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

                                Реклама