
Хотела на НГ печенье надо галетное.
Но планы поменялись.
Новорічна "депресія"
30.12.21,
СвятА взагалі не люблю, а Новий Новий Новий Рік - тим більше.
У дитинстві, звісно, дико перся від всіх ялинок, мандаринок і загалом атмосфери, а коли виріс і став старішати, різко розлюбив це свято.
Зазвичай у переддень 31 грудня і на саме свято настрій не дуже, причому так не дуже, що я думаю накласти на себе руки, аби якось заглушити надзвичайно неприємні відчуття.
Канєшн, це ненормально і треба розібратись. Чим я і вирішив зайнятись. Погуглив. Виявляється, я не один такий і це, якщо не типове, то поширене явище, яка має свої причини.
Новорічна "депресія" (чи, радше, просто емоційна яма) виникає через:
1. Нереалізованість сподівань. Новий Рік - це межа. Кінець року, кінець певного відрізку часу. Період, коли підбиваються підсумки. Не у всіх виходить те, що було заплановано. Різні причини, як особисті, так і зовнішні. Часто сподівання завищені. Найгірше, коли з року в рік плануєш певні дії, а вони стабільно не реалізуються. Вихід є - забити, не сподіватись ні на що, бо той самий Новий Рік показує, що змінити нічого не можна.
2. Травматичний досвід "святкування". Старий рік проводжають не лише салатами, а і бійками та алкогольними отруєннями. І справді, у мене таке є.
Я не вживаю алкоголь взагалі, а от батько на 31 грудня стабільно причащається до пляшки, причому не один день, і зазвичай все завершується тим, що він валяється на підлозі.
Колись була в нього мода після перших чарок мене "строїти": він сам за святковим столом розпалював конфлікт і починав докапуватись, щоби подомінувати наді мною. Щоби не розпалювати сутичку, я тікав у свою кімнату.
Тому зазвичай моє святкування тривало до 12:30.
Найгірше матері - вона дуже гостро це сприймає, тому Новий Рік проводить в сльозах і дуже втомлена, бо весь день готувала. Я пропонував не заводитись з тоннами їжі, а обійтись одним салатом, але вона відмовилась, на жаль.
Але алкогольні вливання - це, в нашому випадку, головна проблема. Торік, знову-таки, батя, у святковому настрої, розбив головою скло буфету, дивно, як себе не поранив. Буфет, дякувати Діду Морозу, я влітку розібрав і викинув на смітник, тепер про той епізод нагадують лише "теплі" згадки.
Я не хочу згадувати, але згадую, тому цьогоріч вирішив завалитись 31 числа спати, щоби не брати участі в цьому маразмі.
П.с.: батя, насправді, нормальний, але пити йому не можна.
3. Природні процеси в організмі. Може, у 20 все ок, але коли тобі 30+ помічаєш, що ти поволі вмираєш. І кінець року - черговий водорозділ, який ще більше наближає тебе до кончіни (слово смішне, але правдиве). На фоні блискучої мішури і салютів це виглядає абсурдно. Гірше не може і бути. Хоча може - це День народження.
Пишу зараз цей текст (я сьогодні в поганому настрої, поряд сидить колега, яка, традиційно, взагалі не звертає на це уваги) і розумію, що вийшло суцільне ниття. Але най буде. Пишіть в коментах що хочете. Ради такого свята, хай і гівняного, модерувати нічого не буду.
Тут нет 18 - летних девочек .А взрослые тёти часто больше М зарабатывают. Даже я докатилась до такой жизни.
Разве можно придавать значение тем словам , которые здесь пишут дяди? да и тёти подчас .Я думаю это нервное .Или нервно - психическое. Но и войнушки дядьский здешние - это смех и грех. Стыд и позор )Полная несостоятельность )
Жизнь — есть страдание. Шопенгауэр утверждает, что важно понять эту истину с самого начала: мы рождены для страдания, жизнь так устроена, что мы обязаны страдать, и мы страдаем. Это естественно. Противоестественно ожидать, что в жизни мы обретем счастье и сбудутся все мечты.(С )
в реальном времени
Лента.укр
в реальном времени
Интернет опросы: политика, общество
Сетевая солнечная станция на 10 кВт
Популярные станции. Слушать!
все регионы Украины
Играть!
Новенькі