Багато великих міжнародних компаній вже давно поділили світ на свого роду сектори за зручними для їхньої логістики і маркетингу принципами. Оскільки існувала СНД, та й формально ще існує, то природньо, що Україна ввійшла в сектор з центром у Москві для багатьох компаній, не тільки ІТ. Пригадую, ще років з десять тому мені потрібно було закупити обладнання в японської корпорації Nidek. Її інтереси у Москві представляє тамтешня місцева фірма. Взнавши відпускні ціни у Японії, в Москві, а також у Варшаві, де є теж представництво, я побачив, що в Москві ціни вищі за японські приблизно в 2 рази, У Варшаві - десь у 1,4-1,5 рази. Оскільки продукція була дорога, і сума велика, то довелось телефонувати і у Варшаву, і у Берлін - шукати дешевші варіанти. Але все вперлось у корпораційний секторальний принцип - довелось таки купувати у Москві.
Бо у Варшаві і Берліні хоч і дуже хотіли нам продати обладнання, але не мали права. Можливо, треба було шукати якісь "сірі" варіанти, купувати б/в, але майже нове, та це додаткові складнощі з реєстрацією в Україні тощо... Чим це не актуальна причина на державному рівні, наприклад на рівні МЗС, зайнятись переорієнтацією в цьому секторі з росії на інші країни, а також пропонувати іноземним компаніям відкривати представництва в Києві.
Новенькі