Вночі їздила зустричати потяг з переселенцями з Покровську. Думала в мене розірветься сердце. Ці дитячі оченятка....Все життя в декільках валізах...Вкотре пожаліла що не існує ада і розплати. Бо для кацапів іншої долі не може бути. Колись звісно будємо згадувати. Але це ще нескоро.
я тебе прошу - зникні))) бізнесмен
так))) на всі чотири зуба












Новенькі