– У Київській області два часа тому одбили.
– А в районі?
– Наташа, єслі в області одбили, то понятно, що і в районі.
– Кому понятно? Мені, напрімєр, Сірьожа, непонятно. Чого ти привик із мене дурочку робить? Двадцять год живемо, і постоянно ти мене хочеш унизить.
…
– Сірьожа, знову бахнуло! Проснись!.. Шо, знач, вспокойся, єслі бахнуло! Правильно, спи, Сірьожа, люди вже всі кругом про все в курсі, а ми всю інформацію проспимо!.. Чув? Зараз чув? Я ж казала! Такий звук, вроді як банка зірвалася, а вроді як певеошка сработала. Сірьожа, подивися, що там пишуть! Я б не просила, мій на зарядці.
– По району, Наташа, все тихо. І по Київській області тоже. Закривай очі, ні про що не думай, спи.
– Чуєш, Сірьожа, ти шо, вже заснув? Помниш, як ти мені на День влюбльонних у перший год знакомства подарив тільки букет, торт, і всьо… Не помниш? А я харашо помню! А хочеш, шоб я забулася?.. Тоді встань і подивися: може, точно, банку кабачків зірвало? Бо це ж та умна в тік-тоці посовітувала покласти всього сємдисят грам уксуса! Дурочка намахувата!
– Шо там, Сірьожа? Банка, еге? Я ж казала! Так а ти шо, просто так глянув і не витер?!.. Три банки зірвало? Бля, я не знаю, шо з цього хуже: чи шоб певеошка сработала, чи то, шо ти не витер полочку?!
– Наташа, вспокойся. Завтра витремо. Лягай спать!
– Чуєш, Сірьожа, давай я тебе до нєвролога запишу чи до ендокринолога, бо шось із тобою не то робиться. Краще до обох, бо в тебе якесь середнє: або щитовидка, або вегетососудіста. А вегетососудіста, Сірьожа, то така гадость коварна, шо по нєрвах дає. Бо по тобі видно. І не шуткуй із цим.
– Сірьожа, проснись! Нє, не бахнуло. Чого зразу бахнуло?! Глянь у телефоні, чи зараз усі вспокоїтільні по рецепту?.. Господі! Чого ти злишся! Це ж для тебе!
– Бля, який нєрвний, хай Бог милує, надворі война, а він такий нєрвний!..
©Наталка Климась
Новенькі