Відповіді Анна

В далекому минулому - не вийшла би так рано заміж, і не за того чоловіка. Але тоді в мене були б зовсім інші діти )) Багато було помилок, але це моє життя і я сприймаю все це як досвід.

Лягаю спати. Само вмикнеться.

Мені здається, що років 12 тому було пару можливих романів. Було трішки інше спілкування і воно надихало до флірту. Ніяких не було показів сісьок-пісьок. І навіть пікантні теми були дійсно пікантними, а не похабними. Ну то моє особисте бачення.

Привіт, Тигрику! Повертайся здоровий і з Перемогою.

Якщо я не запізнилась, то візьміть і мене... на море...

В мене дуже багато планів. Тому тут не вистачить місця все перечислити.

@anastasia.braiko

Є НЕ ТІЛЬКИ АЗОВСТАЛЬ (нажаль)

ПІДПИШІТЬ, ПОШИРЬТЕ ПЕТИЦІЮ, ЩОБ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ТАКИЙ ТРИВАЛИЙ ПОЛОН НАШИХ ЗАХИСНИКІВ

Мій рідний брат у полоні ще з 11 КВІТНЯ!!!

Ми довго мовчали, адже є певні правила та умови. Чим більше розголосу - тим цінніший полонений, та тим важче його повернути!

Коли я пишу цей пост пройшло вже 3 місяці полону!

Жодної звістки, жодного дзвінка чи інформації - окрім знайдених його фото у групах РАШИСТІВ!

.

Благаю, допоможіть зібрати підписи, щоб на такий тривалий полон звернули увагу та повернули наших захисників додому!!!

На Діму чекає вдома наша велика сім’я та двоє доньок!!!

Відсвяткувати нашу Перемогу. Пом'янути пуйло та випити за НЕспокій його чорної душі. Далі ще купа планів, но ці перші - найголовніші та найактуальніші.

Шуша, Чарльз и Оливия.

А що це, стЄсняюсь запитати?

ПРивіт, Тигрику! Чекали живим! Тримаємо за вас кулаки та молимось! Тримайтеся, рідні наші. Цьом! ))

Була в Мацкві 6 разів. І ні разу в мавзолеї. Було чим зайнятись. В Третяківці була, в руському музеї, на ВДНГ. Але щось до тієї мумії ніколи не тягнуло навіть з цікавості. Хоч у Лаврі в печерах була рази три так точно колись.

Не знаю чому на початку війни спала одіта, напевно розраховувала, що якщо що, щоб не голою кудись бігти, хоча жодного разу не спускались в укриття. Потім як в Черкасах жила, то припинила таке робити. І зараз сплю як звикла.

Ми повернулися в суботу додому.. це таке щастя. Я ледве не цілувала стіни. Дома так добре пахне... Ту ніч, коли в на лівому березі щось бахкало, то я спала як немовля на рідному дивані 160*200. Тримайся, тезко. Я в Черкасах багато разів про тебе згадувала, там багато приїхало з твого міста.

Видалити програму "Тривога".... І на море.